Тростянець - один із варіантів.

   Одним із важливих питань для жителів Тростянця і району є зайнятість населення. Мати роботу та отримувати заробітну плату на рівні 5000- 10000 гривень у місяць, для багатьох тростянчан є на даний час поки що нейздісненна мрія. І тому виїжджають з міста і району жителі, в пошуках кращої долі та заробітку.

 Я вважаю що районна влада та органи місцевого самоврядування не зможуть самотужки вирішити це питання, одна із перешкод цьому в   2014 році постанова КМУ №65.

Для цього я думаю потрібно політичній та економічній еліті нашого району не залишатись осторонь.

По-перше створити на базі громадської організації тренінговий центр, де всі бажаючі безкоштовно або за символічну плату зможуть навчитись підприємництву.

По-друге потрібно підшукати фахівців, які зможуть нашим громадянам дати інформацію, як вести свій бізнес.

По-третє потрібно розробити програми, або кейси для існуючих підприємців, щодо розширення напрямків існуючих бізнесів (вказати вільні ніші, ризики, делегування повноважень, або найм кваліфікованих спеціалістів менеджерів, управляючих, директорів).

По–четверте початківцям-підприємцям, або бажаючим стати підприємцем надати можливість за допомогою фахівців, наприклад досвічених психологів та їх тестів виявити здібності для ведення бізнесу та справ, які крім грошових винагород, в якості прибутку, будуть улюбленими та приности задоволення.

По-п’яте за допомогою голів сільських громад виявити громадян із сільської місцевості, які мають бажання заробляти гроші на території свого проживання. Інвестиції, які прийшли в аграрний сектор Тростянецького району, в більшості своїй вкладаються в рослиннництво, що призвело до дисбалансу на ринку зайнятості сільського населення, лише не значна частина жителів села – механізаторів отримує заробітну плату і то на  незначний проміжок часу на посівні та збиральну пору, інші  виживають за допомогою присадибного господарства.

По-шосте домогосподарки, пенсіонери, школярі (старших класів), студенти, інваліди, є одним із прошарків супільства району який бажає заробляти гроші і їх можливо залучати до навчання.

Більшість економічної еліти скажуть, а навіщо нам ЦЕ ПОТРІБНО – вирощувати за наші гроші потенційних конкурентів.

Для відповіді на це питання є мудра притча про мишу:

 Одного разу фермер вирішив зловити мишу та поставив в сараї мишоловку. Миша побачила це і розповіла про побачане курці, овечці та корові. Але тварини, які жили в цьому сараї в один голос відповіли мишці що мишоловка до них ніякого відношення не має.
Через декілька днів в в мишоловку попала змія, яка вкусила дружину фермера, що прийшла прибирати за тваринами. Жінка захворіла, і фермер зарізав курку та приготував з неї суп, для своєї дружини. Потім хвору приїхали провідати її родичі, і господар зарізав овечку щоб нагодувати їх. Потім жінка померла і фермер зарізав на поминки корову.
А маленька миша тихо спостерігала за цими подіями та думала про речі, котрі ні до кого відношення не мають.

 Зменшення зайнятої кількості населення це зниження купівельної спроможності та значний удар по всім верстам  бізнесу,  та громади взагалі.

Отримає моя ідея підтримку чи ні, я за допомогою цього сервісу в міру своїх можливостей буду публікувати різноманітний матеріал по темі статті, хто бажає cпівпраці пишіть: trostyanets@km.ru